Долонний гіпергідроз

Гіпергідроз долоней – це підвищення потовиділення долонь. В залежності від ступеня тяжкості захворювання потовиділення може незначно виступати або стікати краплями по пальцям. Постійно холодні та спітніли долоні, незалежно від температури на вулиці або в приміщенні, приносять пацієнту не тільки фізичний, але і моральний дискомфорт. Більшість людей з встановленим діагнозом долонний гіпергідроз не можуть нормально працювати або навчатись.

Клінічні ознаки

Основним проявом гіпергідрозу долоней – постійно вологі руки.

Загальні симптоми долонного гіпергідрозу:

• кінцівки холодні на дотик;
• неприємний запах з долонь;
• інтенсивність потовиділення знижається в холодний період року;
• посилення потовиділення після навантаження.

Причини захворювання

Гіпергідроз долоней виникає по наступним причинам:

• особливість будови та локалізації потових залоз;
• дисфункція центральної нервової системи;
• порушення роботи гормональної системи;
• психічні розлади;
• інфекційні захворювання.

Лікувальні заходи

Методи лікування долонного гіпергідрозу призначаються лікарем індивідуально в залежності від ступеня вираженості симптомів та причинних факторів.

Антидепресанти допомагають вирішити проблеми у пацієнтів з гіпергідрозом лише слабкої або середньої інтенсивності.

Методи лікування підвищеної пітливості рук:

• торакоскопічна (ендоскопічна) симпатектомія.
• медикаментозна терапія;
• введення препаратів ботулотоксину в проблемні зони;
• іонофорез;
• радіочастотна нейроабляція симпатичних гангліїв;

Іонофорез – це методика взаємодії на потові залози високочастотним електричним струмом. Позитивний ефект досягається в 85% випадків. Але метод іонізації не дає постійного результату, тому процедуру необхідно повторювати через декілька місяців (в середньому, ефект від процедури тримається  від 6 до 9 місяців). Іонізацію категорично заборонено проводити пацієнтам з наявністю кардіостимуляторів та вагітним жінкам.

Ін’єкційний метод лікування гіпергідрозу долоней – ін’єкції нейротоксину типа А, який блокує вироблення секрету потовими залозами. Тривалість ефекту складає від 6 місяців до 1 року, після чого процедуру необхідно повторити знов.

Ще однією методикою лікування долонного гіпергідроза є радіочастотна нейроабляція симпатичних гангліїв. Суть радіочастотної нейроабляції симпатичних гангліїв полягає в тому, що проходить обробка симпатичних гангліїв високочастотними електричними імпульсами, які подаються через спеціальну радіочастотну канюлю з метою деструкції чи модуляції вищезазначених структур.

Процедура проводиться:

• амбулаторно;
• під місцевою анестезією;
• під контролем електронно-оптичного перетворювача;
• тривалість маніпуляції – 20-30 хвилин;
• швидкий та стійкий ефект;
• може виконуватись повторно (але вкрай рідко).

При високому ступеню інтенсивності гіпергідроза долоней, коли консервативне лікування та ін’єкційні методики лікування не дають позитивного ефекту, показано проведення мініінвазивного хірургічного лікування, а саме торакоскопічної симпатектомії.

По закінченню процедури пацієнт протягом години знаходиться під медичним спостереженням, а далі повертається до звичного способу життя.

Метод торакоскопічної (ендоскопічної) симпатектомії – це малоінвазивна операція, яка полягає у пересіченні стовбура симпатичного нерву, по якому спинний мозок передає імпульси до залоз, які продукують потовиділення.

Операцію виконують через проколи до 5 мм в пахвових впадинах, через які вводиться спеціальна голка з камерою на кінці та інструмент для висічення нерву.

Умови проведення операції:

• госпіталізація в стаціонар;
• проводиться під загальним знеболенням;
• тривалість операції – 40-60 хвилин;
• тривалість перебування в стаціонарі – 2-3 дні.
• успішний результат – швидкий та стійкий ефект;

В 5-7% випадках після операції має місце компенсаторний ефект, коли підвищене потовиділення в обробленій ділянці повністю проходить, але може з’явитись в іншій ділянці.