З віком усі тканини нашого організму піддаються законам гравітації, і як наслідок – опущенню і провисанню, втраті еластичності і колишнього зовнішнього вигляду. Груди цьому не виняток. У житті жінки факторів, які впливають на птоз грудей безліч: пологи, вагітність (утворюються множинні розтяжки), годування груддю (ознаки асиметрії) та інші. Подібний ефект спостерігається і після різкого схуднення, в результаті гормональних збоїв і вікових змін. Ні активні фізичні вправи, ні спеціальні дієти не здатні повернути колишні форми. Але в сучасній пластичній хірургії існує метод, який може виправити ці дефекти.
Підтяжка грудей (мастопексія) – пластична операція, яка спрямована на відновлення втрачених природних форм і пропорцій грудей. Є єдиним способом, що дозволяє подолати естетичний дискомфорт. В ході операції також змінюється положення соска і ареоли, відбувається видалення провисаючої шкіри і жирових відкладень з подальшим перерозподілом тканин, ремоделювання грудей для додання молочним залозам гармонійного виду. Перевагою даної операції є те, що об’єм грудей при цьому не змінюються. Хірург працює з тими тканинами, які є у пацієнтки.
Пластична операція поліпшує якість життя пацієнток з вираженим птозом і надмірною масою грудних залоз.
Види птозу:
Для правильного проведення операції необхідно встановити ступінь птозу.
Птоз поділяють на 3 ступені:
Груди в нормі виглядають наступним чином: сосок розташований на верхівці грудної залози, на 2-3 см вище підгрудної складки. В ідеалі, лінії, що проходять через соски і яремну вирізку, формують рівносторонній трикутник.
I – сосок на рівні складки під грудьми (субмаммарна складка);
II – сосок нижче цієї складки на 1-3 см, але вище нижнього краю грудей;
III – сосок набагато нижче субмаммарної складки, приблизно на 3 см і більше та «дивиться» вниз.
Існує також поняття псевдоптоз і гландулярний (залозистий) птоз.
Показання до підтяжки:
Протипоказання до підтяжки грудей:
Перед операцією пацієнтці необхідно проконсультуватися зі своїм лікуючим лікарем і здати ряд лабораторних та інструментальних аналізів. Тільки після того, як пацієнтка повністю обстежена, лікар приступає до вибору методики проведення операції, обговорюються всі можливі ускладнення і ризики.
Варіантів виконання мастопексії в сучасній хірургії досить багато. Залежно від форми грудей і ступеня прояву птозу, бажаного результату і безлічі інших чинників, виділяють три основні методи підтяжки молочних залоз:
Періареолярна мастопексія
Кому показана періареолярна мастопексія?
Рекомендовано проводити пацієнткам з I ступенем птозу, грудьми витягнутої форми (тубулярної), маленьким або середнім розміром грудей. Операція здійснюється під загальним наркозом або місцевою анестезією. Тривалість операції – до 1,5 години. Хірургічний доступ проводиться в місці з’єднання ареоли з тканиною грудей не зачіпаючи молочну залозу. Утворені навколо ареоли складки розгладжуються через 2 місяці. Повна працездатність і відновлення настають через 2-3 тижні, залежно від індивідуальних особливостей.
Вертикальная мастопексия
Кому показана? – Пациенткам с различной степенью птоза, избытком растянутой кожи и различным соотношением жировой и железистой ткани. Операция длиться до 3-х часов. Хирургический доступ осуществляется вокруг ареолы и дополняется вертикальным разрезом по направлению к складке. При помощи данной методики можно придать груди естественную форму, подтянуть сосок и уменьшить размер.
Т-образная мастопексия
Кому показана? – Пациенткам с II и III степень птоза. Операция длиться до 4-х часов, под общим наркозом.
Хирургический доступ проводиться через 3 разреза, в совокупности напоминающие перевернутую букву «Т» (вокруг ареолы, вертикально вниз по центру груди до подгрудной складки и горизонтально по ней);
Часто этот метод совмещают с редукционной маммопластикой– уменьшением объема груди;
Побочный эффект: грудное вскармливание может быть ограниченным, рубцы вокруг ареолы