Латеральний епікондиліт – це запалення суглобу з розвитком дегенеративних патологічних процесів на сухожиллях та м’язах в місці кріплення. Основною причиною патології – це надмірне навантаження на передпліччя. Запалення вражає сухожилля, кісткову тканину та окістя. Латеральний епікондиліт, лікування якого потрібно проводити своєчасно, може призводити до такого ускладнення як стилоїдит та провокує прояви больового синдрому в м’язових та сухожильних структурах, що відповідають за рухи великого пальця.

 

Причини виникнення

В більшості випадків, фактори, що провокують виникнення даного захворювання, пов’язані з професійною діяльністю та особливостями фізичного навантаження особи.

Виділяють такі основні фактори епікондиліту ліктьового та плечового суглобу:

• професійні особливості, які пов’язані з частими навантаженнями на передпліччя чи ліктьовий суглоб;
• часті травми верхніх кінцівок;
• постійні фізичні перенавантаження (зустрічаються у спортсменів, які займаються силовими видами спорту);
• порушення кровообігу в суглобі.

Клінічна картина

Епікондиліт – це захворювання, яке не має специфічної симптоматики, саме тому це утруднює його діагностику.

Основні симптоми латерального епікондиліту ліктьового суглобу:

• раптовий біль, який може мати виражену інтенсивність.
• відчуття печії в ліктьовому суглобі;
• зменшення витривалості верхньої кінцівки.

Больовий синдром посилюється при згинальних та розгинальних рухах ліктьовим суглобом. При прогресуванні захворювання, якщо не було проведено своєчасного лікування, епікондиліт призводить до того, що пацієнт не може виконувати прості рухи – підняти чашку, направити столовий прибір. Латеральний епікондиліт ліктьового суглобу біль має гострий та різкий характер, а захворювання  може призвести до порушення згинальної функції пальців та кисті. При латеральному епікондиліті плечового суглобу біль переходить з часом на всю верхню кінцівку. Якщо лікування не було розпочато своєчасно, захворювання переходить в хронічну стадію з чередуванням рецидивів та ремісії.

 

Як діагностувати захворювання?

Симптоми латерального епікондиліта суглоба неспецифічні, тому для встановлення діагнозу необхідним є проведення додаткових методів обстеження, а саме:

• рентгенографії;
• МРТ;
• КТ.

 

Методи лікування латерального епікондиліту

Методика лікування латерального епікондиліту призначається лікарем для кожного клінічного випадку індивідуально. Початкові стадії захворювання ефективно лікуються медикаментозною терапією та фізіопроцедурами. Для зменшення больового синдрому призначаються знеболюючі та протизапальні медикаментозні засоби. При неефективності консервативних заходів та при наявності протипоказань до хірургічної операції проводяться блокади.

В лікуванні ліктьового та плечового епікондиліту використовуються різні фізіотерапевтичні процедури, основним завданням яких є зняття запального процесу, повернення рухової активності та попередження атрофії м’язів передпліччя. Застосовують магнітотерапію, лазеротерапію, ударно-хвильову терапію, високочастотну терапію, парафінові аплікації.

На ранніх стадіях захворювання та при наявності слабо вираженої симптоматичної картини фізіопроцедури та медикаментозне лікування дає успішні результати лікування. У випадку, коли біль дуже сильний та рухи в руці обмежені, лікар призначає хірургічне лікування – операція Гохмана. Після операції пацієнту необхідно пройти курс реабілітації направлений на відновлення рухової функції верхньої кінцівки.