Лікувальна фізкультура – це комплекс вправ фізичної культури з метою профілактики, лікування та реабілітації хворих, реабілітації після інсульту, реабілітації після перелому, пацієнтів з обмеженими можливостями, а також людей з групи ризику.

Лікувальну фізкультуру найчастіше використовують в комплексі з іншими фізіотерапевтичними методами і масажем для посилення ефекту та повноцінного лікування хворого або виведення в стан тривалої ремісії.

Лікувальна фізкультура спрямована на лікування та реабілітацію при порушеннях опорно-рухової системи. ЛФК допомагає зміцнити м’язовий корсет спини, розслабити зв’язковий апарат, збільшити рухливість суглобів, знизити навантаження на хребет, а також комплексно оздоровити і зміцнити організм. Проводити лікувальну фізкультуру повинен виключно реабілітолог з досвідом роботи в сфері реабілітації.

Форми ЛФК: ранкова гімнастика, лікувальна гімнастика, дозована ходьба, виробнича гімнастика, лікувальне плавання, механотерапія, трудотерапія, навчання побутовим навичкам і ходьбі, ігри, спортивні ігри, туризм, теренкур.

Засоби ЛФК: фізичні вправи, фізичні вправи у воді, заняття на тренажерах, сходження, ходьба, плавання.

Основним засобом ЛФК є фізичні вправи, вони несуть велике значення в житті людини, основою яких є м’язова діяльність. Існує безпосередня залежність між роботою м’язової системи та роботою внутрішніх органів і систем. При активній фізичній діяльності м’язів спостерігається злагоджена робота всіх внутрішніх органів і центральної нервової системи. При захворюваннях погіршується стан організму, знижується опірність до змін зовнішнього середовища, знижується м’язова діяльність, що в подальшому призводить до їх атрофії або гіпотрофії. Тривале обмеження рухів в м’язах призводить до змін в органах і системах організму в цілому.

Основною особливістю в лікувальній фізкультурі є активна участь пацієнта в процесі реабілітації.

Механізм дії лікувальної фізкультури

Механізм впливу на організм при ЛФК оснований на роботі нервової і гуморальної системи, а також моторно-рефлекторних рефлексах. Будь-яке подразнення м’язів призводить до активізації нервових закінчень і синапсів з подальшим виділенням медіаторів в синаптичну щілину. Вони змінюють функціональний стан нервової системи, перебудовуючи роботу периферичної нервової системи і внутрішніх органів. Одночасно з роботою м’язів працює і гуморальна система, яка під час рухів м’язової тканини викидає в кров продукти їх обміну, які в подальшому діють на нервову систему, покращують функцію і трофіку м’язів, прискорюють регенерацію.

За ступенем активності всі фізичні вправи в лікувальній фізкультурі можна розділити на активні, пасивні та активно-пасивні, динамічні і статичні. Також поділяють програми реабілітації:

• для дрібних, середніх і великих груп м’язів;
• дихальні, коригувальні, на розслаблення м’язів, на розтягування м’язів, на рівновагу, ритмопластические і з використанням додаткових предметів і пристосувань.

 

Показання до лікувальної фізкультури:

• для лікування і профілактики остеохондрозу та інших ревматологічних захворювань;
• для різних порушень постави (кіфоз, лордоз, сколіоз);
• для розробки суглобів в післяопераційний період і після травм;
• для реабілітації в період після хірургічного лікування міжхребцевих гриж;
• профілактика хвороб і збільшення резистентності організму;
• негативні наслідки захворювань серцево-судинної системи;
• для поліпшення обміну речовин;
• плоскостопість.

Для складання програми ЛФК необхідно:

• спільні зусилля лікаря, реабілітолога і пацієнта;
• виявлення реабілітаційного потенціалу хворого і адекватна оцінка його можливостей;
• різноманітність дій;
• комплексний підхід, система реабілітації;
• індивідуальна реабілітація;
• поступовий перехід від легких вправ до більш складних.

Протипоказання до проведення ЛФК:

• гострі запальні захворювання;
• кровотечі, гемофілія, порушення згортання крові;
• злоякісні новоутворення органів, крові;
• лімфаденопатія;
• атеросклероз периферичних судин і судин головного мозку;
• захворювання внутрішніх органів зі схильністю до кровотечі;
• остеомієліт;
• гострі респіраторні вірусні захворювання;
• аневризма аорти і серця;
• вроджені вади серця;
• ускладнення після операції;
• цукровий діабет та інші ендокринні захворювання;
• ожиріння 4 стадії;
• переломи кісток;

Лікувальна фізкультура в центрі реабілітації призначається курсами по 10-15 занять. Кожне заняття тривати приблизно 30-45 хвилин, часто в комплексі з іншими методами фізіотерапії, кінезіотейпуванням, дарсонвалізацією, міостимуляцією та масажем.