Лікування кісти необхідно розпочинати відразу, як тільки були виявлені перші ознаки патології. Кіста являє собою утворення наповнене рідким вмістом з м’якими стінками та може локалізуватись на будь-якому внутрішньому органі. Кісти бувають різного розміру, відрізняються швидкістю росту та внутрішнім вмістом в залежності від місця локалізації, мають доброякісний або злоякісний характер.

Сприятливі фактори

В залежності від причин виникнення кісти поділяють на вроджені та набуті.

До виникнення кіст призводять:

• аномалії будови і розвитку м’яких тканин під час внутрішньоутробного розвитку плода дитини;
• інфекційні захворювання;
• порушення процесу відтоку біологічних рідин в організмі;

Симптоматична картина

На початкових стадіях розвитку симптоми можуть бути слабо вираженими або відсутні зовсім, але все залежить від місця локалізації кістозного утворення та загального стану організму.

Загальні ознаки кіст відповідають проявам захворювань внутрішніх органів, від місця локалізації. Наприклад, у випадку формування кіст на яєчниках (одне з найбільш поширених місць розташування) будуть відмічатись такі симптоми:

• перебої в менструальному циклі;
• відчуття важкості в животі;
• інтенсивний біль під час місячних;
• акне на шкірі.

Якщо кіста має великі розміри, клінічні прояви посилюються:

• біль в попереку ниючого характеру;
• проблеми з сечовипусканням (нетримання, затримка);
• різка зміна показників артеріального тиску;
• ознаки функціонального порушення нирок.

Як діагностувати патологію?

• УЗД органів черевної порожнини;
• гінекологічний огляд (якщо кіста розташована на яєчнику);
• магнітно-резонансна томографія;
• лапароскопія;
• пункція (взяття зразка біоматеріалу для визначення характеру кісти).

 

Лікування кіст

Лікування кісти призначається лікарем в індивідуальному порядку, залежно від її розміру, місця розташування та інтенсивності росту. Видалення кісти проводять у тому випадку, якщо існує висока ймовірність ускладнень або новоутворення призвело до дисфункції внутрішніх органів. Незалежно від обраного методу лікування, пацієнт не отримає позитивного результату, якщо не ліквідувати причину її появи. У випадках, коли формування кісти викликане гормональним збоєм, призначається гормональна терапія. Медикаментозні препарати для лікування кісти призначаються в залежності від симптоматичних проявів. Якщо після консервативної терапії не отримано позитивної динаміки, проводиться видалення кісти.

Найбільш поширений і ефективний хірургічний метод лікування кісти – лапароскопічна операція.

Лапароскопічне видалення кісти – це малоінвазивна операція, яка не вимагає великих розрізів шкіри, а хірургічні інструменти вводяться через невеликі проколи шкіри. Застосування спеціального оптичного інструменту, оснащеної на кінці камерою, дозволяє хірургу бачити все, що відбувається на екрані під час хірургічних маніпуляцій. Спеціальними інструментами видаляється кіста, не зачіпаючи здорові сусідні тканини і органи.

У разі ускладнень, якщо кіста має динаміку росту, вона видаляється разом з яєчником (якщо розташована на яєчнику) або з частиною м’яких тканин. Хоча лапароскопія – це малоінвазивна методика, але і після неї необхідно дотримуватися рекомендацій для якнайшвидшого відновлення організму, тому призначаються медичні препарати і фізіопроцедури.