Магнітотерапія – це фізіотерапевтичний метод, який представляє собою постійну чи перемінну дію електромагнітного поля на певні ділянки організму.
Магнітотерапія у всьому світі застосовується як базисна терапія або доповнення до основного лікування з метою профілактики захворювань, а також комбінується з іншими фізіотерапевтичними методами в програмах реабілітації.
Який механізм дії магнітотерапії?
Суть методу пояснюється законами фізики: під час дії магнітного поля на організм людини молекули води, які знаходяться в тканинах, намагнічуються, а це призводить до вивільнення вільних радикалів, які впливають на процеси старіння та погіршують регенерацію.
Всередині кожного з нас є своє магнітне поле, порушення якого призводить до погіршення самопочуття, прогресування різних захворювань та зниження психоемоційного фону. Магнітотерапія допомагає «зарядити» та відкоригувати наше власне магнітне поле. Магнітні властивості передаються всім рідким середовищам організму (кров, лімфа, ліквор), впливають при цьому в цілому на організм. Під впливом магнітного випромінювання збільшується проникність мембран клітин, покращується чи прискорюються окисно-відновні процеси, підвищується ферментативна активність організму, розширюються судини та покращується кровообіг. Магнітне поле має властивість проникати на глибину 5-7 см, не пошкоджуючи при цьому шкірні покриви. Процедура є безболісною та щадною.

Ефекти магнітотерапії:
- зменшує біль та ознаки запального процесу;
- зміцнює стінки кровоносних судин;
- має загальнозміцнюючу та стимулюючу дію;
- має регенеруючую дію;
- заспокійливу дію на центральну нервову систему;
- зменшує кількість п/ж клітковини, руйнуючи жирові клітини;
- зменшує набряки за рахунок виведення із організму токсинів та вільної рідини;
- гіпотензивна дія;
- зменшує об’єм периферичних реґіонарних лімфатичних вузлів;
- покращення рухливості суглобів;
- нормалізації утворення та виведення жовчі;
- активізація роботи щитовидної залози;
- покращує обмін речовин та водно-електролітний баланс;
Показання до проведення магнітотерапії:
- захворювання серцево-судинної системи (венозна недостатність, облітеруючий ендартеріїт, артеріальна гіпертензія, стенокардія, тромбофлебіт, атеросклероз, варикозне розширення вен);
- захворювання дихальної системи (синусит, отит, тонзиліт, бронхіт, фарингіт, ларингіт, трахеїт, бронхіальна астма, пневмонія, аденоїдит);
- артрит, артроз, остеоартроз, ревматоїдний артрит, хвороба Бехтерева, реактивний артрит, подагра та інші ревматичні захворювання;
- безсоння, невроз, депресія;
- різні види травм, переломи, які повільно зростаються;
- алергії та дерматози;
- біль після операції;
- шлунково-кишкові захворювання (виразки, неспецифічні виразкові коліти, гастрит, панкреатит, атонія кишківника);
- хвороби сечо-видільної та статевої системи (простатит, цистит, уретрит, нефрит);
- гінекологічні захворювання ( ерозія шийки матки, сальпінгіт, оофорит, аднексит);
- стоматологічні захворювання (пульпіт, стоматит, альвеліоліт, карієс);
- реабілітація колінних суглобів;
- реабілітація після перелому;
- запальні захворювання очей;
- нейропатії, невралгія.

Протипоказання до проведення магнітотерапії:
- онкологічні захворювання;
- ендокринні захворювання в ст. декомпенсації;
- гнійні інфекційні захворювання в гострій фазі;
- серцево-судинна недостатність;
- хронічна ниркова недостатність;
- психіатричні захворювання;
- відкриті форма туберкульозу, активна фаза перебігу;
- гемофілія;
- раніше встановлені ендопротези;
- печінкова та ниркова недостатність, яка протікає в гострій та хронічній формі;
- наявність кардіостимулятора;
- вагітність;
- вік до 2 років.