Тендиніт власної зв’язки надколінка

Власна зв’язка надколінка бере початок від нижнього краю колінної чашечки і прикріплюється до верхньої частини великогомілкової кістки (горбистості). Дана зв’язка відіграє важливу роль при розгинанні в колінному суглобі (випрямлення ноги).

Тендиніт (запалення) зв’язки надколінника відносять до типових захворюванням перевантаження. Часто зустрічається у спортсменів: спринтерів, важкоатлетів,  стрибунів. В основі запалення лежить багаторазове травмування зв’язки при навантаженні, що частіше зустрічається в стрибкових видах спорту (біг, волейбол, баскетбол, бокс), у велоспорті і в контактних єдиноборствах, де бувають кік-удари. Захворювання зустрічається у віці від 16 до 40 років, частіше у чоловіків. Сприяє розвитку запалення може плоскостопість з пронацією стопи, так як при цьому стані гомілка трохи закручується і натяг зв’язки збільшується.

Крім того, запалення зв’язки надколінка може сприяти покриття, на якому проходять тренування або заняття спортом. Так, більше половини випадків захворювання виникають у людей, що займаються спортом або тренуваннями на твердому покритті. Звичайно ж, виникненню захворювання сприяють надмірно тривалі тренування. Важливий кут згинання в колінному суглобі, при якому виникає навантаження: найбільше зв’язка напружена в амплітуді згинання від 30 до 60 градусів. Таким чином, в групі ризику опиняються всі види спорту, де відбуваються часті підстрибування і приземлення, прискорення і гальмування.

Тендиніт зв’язки надколінка може виникнути не тільки у спортсменів, а й у звичайних людей, як правило у віці старше 40 років. З віком у сухожиллі накопичуються дегенеративні зміни (зв’язка «старіє») і вона вже не може протистояти навантаженням так само успішно, як і раніше. Відповідно, виникають мікророзриви і запалення.

Зазвичай хворі скаржаться на біль в області нижньої частини надколінка, тобто в місці прикріплення зв’язки. Крім того, біль може виникати і в місці фіксації зв’язки до горбистості великогомілкової кістки, хоча цей симптом зустрічається рідше. На ранніх стадіях характерна біль після фізичного навантаження. При прогресуванні або хронізації захворювання можливий біль під час і до навантаження. Зазвичай біль тупого характеру, локалізований по ходу зв’язки або дещо з боків від неї. При прогресуючому тендиніті під час навантаження можуть виникати напади більш інтенсивного болю. Захворювання окрім болю може проявлятися скутістю, напругою або слабкістю розгинання в колінному суглобі.

 

Іноді для того, щоб виключити інші причини болю в колінному суглобі, наприклад, біль при пошкодженнях і розривах менісків, особливо передніх відділів, може бути корисною магнітно-резонансна томографія (МРТ), яка дозволяє побачити м’які тканини (меніски, зв’язки, сухожилля, хрящі, м’язи і т.д.). При тендиніті зв’язки надколінка на МРТ часто виявляють посилення сигналу в області нижнього полюса надколінника і в самій зв’язці, однак інтенсивність сигналу не завжди відповідає вираженості симптомів. У ряді випадків при тендиніті на МРТ зв’язка може бути потовщена.

Через поверхневе розташування зв’язки надколінка доступна для УЗД. Досвідчений лікар може виявити потовщення зв’язки, дегенеративні зміни, а також часткові і повні розриви. В стадії регенерації на УЗД з допплерівським датчиком може бути зареєстровано посилення кровотоку.

Зазвичай при загостренні в комплекс лікування зв’язок консервативного лікування включають: виключення фізичних навантажень (тривалу ходьбу, біг, стрибки), лід, легкий масаж, фізіотерапію, лікувальну фізкультуру, нестероїдні протизапальні препарати. Застосовують спеціальні ортезні пов’язки, кінезіотейпування.

Ефективним методом лікування є ударно-хвильова терапія. При неефективності консервативного лікування показана операція. Операція полягає в висіченні нежиттєздатних ділянок зв’язки.