Тугорухливість суглобів – це патологічний стан, при якому порушується рухова функція суглобів. Виникає захворювання, причиною якого є травми чи розвиток дегенеративно-дистрофічних змін.
Тугорухливість суглобів характеризується їх скутістю, при якій пацієнт не в змозі виконати певну групу рухів – розгинати суглоби або згинати їх та відповідно існують два види патології – згинальна тугорухливість та розгинальна тугорухливість суглобів. Патологія є набутою, хоча відомі випадки вродженої тугорухливості, але вкрай рідко.
Види патології та причини
Розрізняють наступні типи:
Клінічна картина
Симптоматика тугорухливості того чи іншого суглобу залежить від причин появи патологічного процесу і в якому відділі хребта ці зміни з’являються.
Як правило, тугорухливість розвивається поступово.
Спочатку пацієнт відмічає тимчасовий дискомфорт у виконанні згинальних та розгинальних рухів у суглобі, це може супроводжуватись болем та тягнучим болем.
Якщо при виявленні перших ознак не розпочати своєчасне лікування, тугорухливість суглобів буде посилюватись і з часом може призвести до повної відсутності рухів.
Методи лікування
Методи лікування тугорухливості суглобів підбираються лікарем в клініці травматології індивідуально, в залежності від стадії розвитку патологічного процесу, наявності ускладнень, ступеня вираженості клінічної картини та причин, які призвели до розвитку тугорухливості суглоба. В першу чергу, необхідно з’ясувати першопричину, без цього будь-яка терапія буде давати лише короткочасний результат, і захворювання знову може проявитись.
Основні методи лікування тугорухливості суглобів – фізіотерапія, виконання вправ лікувальної фізкультури, курси масажу. Для нормалізації м’язового тонусу, відновлення поживних речових суглобу та для нормального доступу кисню до м’яких тканин призначаються теплові процедури. Вправи лікувальної гімнастики призначаються лікарем в індивідуальному порядку для кожного пацієнта.
У випадку відсутності позитивної динаміки через декілька місяців проведення фізіотерапії, лікар може призначити хірургічне втручання.
Методи підбираються індивідуально, перевагу надаються малоінвазивним методикам, які дають високі результати та відрізняються мінімальними ризиками ускладнень.