Ключиця – трубчаста, S-подібна вигнута кістка, яка одним кінцем з’єднується з грудиною (грудино-ключичний суглоб), а другим кінцем – з акроміальним відростком лопатки (акроміально-ключичний суглоб). Ключиця має три анатомічні частини: грудиний кінець, діафіз (середня частина) і акроміальний кінець.
Вивих акроміального кінця ключиці є розповсюдженою травмою, особливо під час падіння на плече. Оскільки під час падіння рвуться зв’язки, між ключицею і лопаткою. Внаслідок відсутності фіксуючих елементів ключиця під дією тяги м’язів зміщується догори.
Типовий механізм пошкодження АКС
Можуть бути різні варіанти розривів. Наприклад, може розірватися тільки капсула акроміально-ключичного суглоба – в такому випадку вивиху не відбудеться або буде підвивих, оскільки ключицю будуть тримати інші зв’язки. Якщо розірвуться інші зв’язки (конічна і трапецієвидна зв’язки), відбудеться вже вивих ключиці.
Неповний (зліва) і повний (праворуч) вивих акроміально-ключичного суглоба
Внаслідок вивиху порушується функція руки, пацієнту важко підняти руку вище плеча, і відвести руку в сторону.
Відразу після травми виникає біль в надпліччі. Якщо вивих повний – то ключиця випинає, в деяких випадках, вдається виявити симптом клавіші: при натисканні на ключицю вона вправляється на місце (опускається вниз), але якщо припинити тиск, вона негайно вивихне знову. Відсутність симптому клавіші не означає, що з ключицею все в порядку. По-перше, цей симптом не завжди можливо просто перевірити з огляду на те, що у деяких пацієнтів натискання на ключицю викликає сильний біль. По-друге, через кілька годин після травми виникає набряк. По-третє, у повних людей ключиця взагалі може погано визначатися.
Остаточно встановити діагноз допомагає рентгенологічне дослідження. На рентгенівському знімку при вивиху акроміального кінця ключиці визначається значний діастаз в акроміально-ключичному суглобі за рахунок зміщення дистального кінця ключиці догори. В сумнівних ситуаціях, часто наявних при неповному вивиху акроміального кінця ключиці і недостатньо вираженій клінічній симптоматиці, для порівняння проводять рентгенограму здорового акроміально-ключичного суглоба. Знімки виконують на одній плівці в положенні хворого стоячи. В деяких випадках іноді виконують функціональну рентгенографію – в руку беруть вантаж, який відтягує її вниз і вивих стає більш очевидним.
Рентгенографія пацієнта з вивихом АКС
У першу добу після травми прикладають холод, який зменшує набряк і біль. Рука знаходиться в спеціальній пов’язці. При вираженому больовому синдромі приймають знеболюючі препарати.
Лікувальна тактика визначається типом вивиху. Консервативне лікування показано при неповних вивихах (підвивихах) ключиці. При цьому пацієнту рекомендується носити спеціальну пов’язку протягом 3-5 тижнів. Потім виконують контрольну рентгенографію і приймають рішення про реабілітацію – пов’язку знімають і приступають до фізичних вправ.
Фіксуюча пов’язка для лікування вивиху АКС
Хірургічне лікування показано при повних вивихах ключиці, коли її акроміальний кінець повністю змістився вгору.
Пропонувалося досить велика кількість варіантів операцій. Найбільш сучасними методиками на сьогоднішній день вважаються фіксація двома металевими гудзиками і дуже міцною ниткою (так звана методика MINAR) і синтез крючкоподібною пластиною.
Фіксація АКС за допомогою гудзиків (зліва) і крючковидною пластиною справа
При застарілих і повторних вивихах виконують інші операції (резекція акроміального кінця ключиці, пластика зв’язкового апарату ключиці за допомогою інших зв’язок і т.д.).
Після операції руку знерухомлюють косинчатою пов’язкою на деякий час (при різних операціях і надійності фіксації цей час варіює), після чого починають реабілітацію.
