Перед операцією обов’язково проводиться консультація з анестезіологом!

Методи знеболення та їх застосування

Знеболення при обстеженнях і оперативних втручаннях може проводитись різними способами або їх комбінацією.

Загальна анестезія (НАРКОЗ)

Наркоз – це стан глибокого сну, який починається після ін’єкцій швидкодіючої снодійної речовини і знеболюючих препаратів (наркотиків).

Цьому може передувати ін’єкція заспокійливої речовини (премедикація). Цей стан глибокого сну підтримується анестезіологом протягом всієї операції (маніпуляції). В цей час свідомість відключена і чутливість організму до болю суттєво знижена.

При оперативних втручаннях можуть застосовуватися різноманітні засоби: досить часто достатньо ін’єкції речовини для наркозу у вену для виконання оперативного втручання. При довготривалих і складних втручаннях використовуються такі засоби:

  • Дихальна маска, яка накладається на рот та/або ніс (масковий наркоз) чи на гортань J-GеІ/ ларингеальна маска);
  • Інтубаційна/ендотрахеальна трубка, яка вводиться в трахею.

Через маску або інтубаційну трубку подається кисень та препарати для інгаляційного наркозу.

Під час наркозу анестезіолог здійснює постійний моніторинг життєво важливих функцій організму: артеріальний тиск, частота серцевих скорочень, дихання, насичення крові киснем тощо; слідкує за глибиною анестезії.

По закінченню оперативного втручання введення засобів для наркозу припиняється і Ви просинаєтесь в операційній, з відчуттям як після глибокого сну.

У випадках довготривалих та/або складних оперативних втручань пробудження може відбутися не в операційній, а пізніше – на етапі післяопераційного спостереження.

Після пробудження в операційній Ви певний час будете знаходитися під післяопераційним  наглядом, звідки Вас переводять в палату стаціонарного відділення клініки після Вашого повного відновлення.

За певних умов (об’ємні та тривалі оперативні втручання, важкий передопераційний загальний стан, наявність серйозної супутньої патології, можливі ускладнення в ході операції тощо) Ви будете потребувати лікування в палаті інтенсивної терапії з безперервним моніторингом основних систем та функцій організму.

Перед оперативним втручанням Ви будете детально проінформовані про можливі варіанти перебігу післяопераційного періоду.

Місцева і регіонарна анестезія

У деяких випадках (невеликі, поверхневі втручання) достатньо усунення больової чутливості в ділянці оперативного втручання це – місцева анестезія. Застосовується знеболюючий засіб (локальний анестетик), який вводиться безпосередньо в ділянку оперативного втручання.

При регіонарній анестезії знеболюючий засіб вводиться поза ділянкою оперативного втручання, поруч з нервом, який відповідає за больові відчуття в зоні операції. При цьому відчуття болю блокується як на весь час проведення операції, так і на певний післяопераційний період. Ви залишаєтесь у свідомості і можете розмовляти, однак під час операції болю не відчуваєте.

 Безпека і ризики

Завдяки чіткому плануванню наркозу, застосуванню найсучасніших методик знеболення, постійному моніторингу під час проведення операції лікарем- анестезіологом життєво важливих показників, у більшості випадків, процес анестезії є цілком безпечним.

Проте, існує ряд факторів (важкий загальний стан пацієнта, великий обсяг оперативного втручання, екстрена операція, супутні захворювання, вік пацієнта тощо), що можуть суттєво вплинути на результат лікування або навіть призвести до стану, що загрожує життю пацієнта. Тому, одним із найголовніших завдань лікаря-анестезіолога, є не лише раннє виявлення та усунення таких станів, але і недопущення їх виникнення.

Ви можете бути впевнені, що у кожному конкретному випадку буде застосовано індивідуальний підхід з метою мінімізації можливих ризиків.

Побічні дії і ускладнення

Можливі підшкірні крововиливи в ділянках ін’єкцій або неприємні відчуття, які проходять через деякий час самі по собі або легко піддаються терапії. В ділянках ін’єкцій можуть виникати запалення, які, в більшості випадків, легко усуваються. В край рідких випадках, на тлі зниженого імунітету, бактерії можуть потрапляти в кров і призводити до септичного стану, що потребує інтенсивного лікування. Існує мала ймовірність зараження вірусом гепатиту, імунодефіциту людини, герпесу тощо під час застосування препаратів крові.

Досить рідко зустрічається пошкодження нервових стовбурів з порушенням функції чутливості та рухів внаслідок довготривалого вимушеного положення пацієнта в нерухомому стані під час операції, зазвичай ці ускладнення недовготривалі та не потребують специфічної терапії.

Може виникнути нудота і блювання, як індивідуальна реакція на наркотичні препарати (опіоїди). При цьому існує небезпека потрапляння вмісту шлунку в дихальні шляхи, з можливим розвитком порушення дихання, запалення легенів. Ризик збільшується, у випадку, якщо пацієнт вживав алкоголь і палив напередодні.

Іноді виникають індивідуальні алергічні реакції при підвищеній чутливості до медичних препаратів, які можуть супроводжуватися свербежем, висипанням, нудотою тощо. В більшості випадків такі реакції проходять самі по собі або легко піддаються лікуванню.

Досить рідко зустрічаються важкі алергічні реакції з набряком слизової оболонки гортані та бронхів, порушенням дихання і судомами, зупинкою серця і кровообігу. Такі ускладнення потребують інтенсивного лікування і можуть супроводжуватися порушенням діяльності мозку, різноманітних внутрішніх органів та систем (гостра ниркова недостатність, артеріальна гіпотензія, набряк легенів тощо).

Окреме місце займають ускладнення, пов’язані з утворенням всередині судин згустків крові (тромбів), які можуть закупорювати їх та призводити до тромбофлебіту, легеневої емболії, інфаркту, інсульту тощо.

У випадку порушення згортання крові (внаслідок захворювання або прийому препаратів, що попереджають тромбоз) існує ризик виникнення кровотечі.

Вкрай рідко може виникнути зупинка дихання, серця, кровообігу, порушення свідомості аж до коми або розвинутися різке підвищення температури (злоякісна гіпертермія), як реакція на використання наркотичних препаратів та інших медикаментів.

При застосуванні методик місцевої/регіональної анестезії можуть виникнути:

  • Оніміння, слабкість, відновлення болю в зоні анестезії;
  • Постпункційний головний біль;
  • Недостатній блок при регіональній анестезії (може потребувати зміни анестезіологічної тактики – перехід до загальної анестезії);
  • Епідуральна гематома;

При застосуванні методик загальної анестезії можуть виникнути:

  • Неприємні відчуття при ковтанні, хрипота, незначний біль в горлі внаслідок введення ендотрахеальної трубки або ларингеальної маски які швидко минають і зазвичай не потребують специфічного лікування.
  • Під час інтубації (введення ендотрахеальної трубки) можливе пошкодження зубів та зубних протезів та навіть їх втрата. Особливо це стосується ушкоджених, нелікованих та хитких зубів.
  • Когнітивні розлади, порушення пам’яті, амнезії.

Підготовка до проведення знеболення

Будь-яка анестезія проводиться натщесерце. У випадку, якщо не було інших призначень, Ви не повинні, починаючи з 00.00 годин, або мінімум за 6 годин до оперативного втручання приймати їжу, напої, жувати гумку, смоктати цукерку або палити.

Медикаменти, які Ви приймаєте постійно, можна приймати тільки за узгодженням з лікарем.

Ви повинні проінформувати лікаря про використання зубних протезів (зубні пластинки, брекети), окулярів, контактних лінз, слухових апаратів, прикрас, перуки та залишити їх у відділенні. В окремих випадках (наприклад слуховий апарат) лікар може просити залишити їх при собі на час операції.

Забороняється користуватися будь-якою косметикою, наносити лак на нігті, використовувати нігтьові накладки.

Під час проведення оперативного втручання буде зроблено все можливе, щоб Ви перенесли його як найлегше. За Вашим станом постійно уважно стежитиме лікар-анестезіолог.

По закінченні загальної анестезії (наркозу) зверніть увагу на наступне:

Якщо після анестезії у Вас з’явилась задишка, біль у серці, головокружіння, спазми в горлі, будь ласка, повідомте Вашого лікаря.

Цілком нормально, якщо після загального знеболення, Ви будете почувати себе мляво та сонливо. Цей стан, в залежності від виду знеболення, обсягу оперативного втручання, індивідуальних особливостей, може тривати до декількох годин, що не дає підстав для хвилювання.

Зазвичай, починати пити та їсти невеликими порціями можна не раніше ніж через 2 години після закінчення операції, але в кожному індивідуальному випадку, за призначенням лікаря, цей час може змінюватися. Обов’язково проконсультуйтесь з Вашим лікарем перед вживанням будь-якої їжі або напоїв. Палити і вживати алкоголь протягом перших 24 годин після наркозу, заборонено.