Головна > Блог > Травматологія > Артроз гомілково-ступневого суглобу

Під терміном «артроз гомілково-ступневого суглобу» розуміють захворювання, при якому проходить поступове руйнування суглобового хряща з наступним деформуванням кісток суглобу, його зв’язок та м’язів. Захворювання частіше розвивається у людей похилого віку, мають специфічні симптоми.

Основні причини артрозу гомілково-ступневого суглобу:

  • постійне підвищене навантаження на суглоб. Це характерно для спортсменів: плавців, бігунів, футболістів, балерин;
  • зайва вага;
  • травми суглобу: вивихи стопи, переломи кісточок, розтягнення зв’язок, мікротравми м’язів, які оточують суглоб;
  • постійне ходіння на високих підборах (більше 1/5 довжини стопи);

5) спадкові порушення обмінних процесів в суглобовому хрящі, через які стійкість до навантаження знижається;

6) запалення в суглобі, наприклад, при ревматоїдному артриті чи подагрі;

8) цукровий діабет;

9) захворювання щитовидної залози;

10) подагра;

11) порушення кровопостачання суглобу внаслідок атеросклерозу, тромбозу чи склерозу судин.

 

Під дією етіологічних факторів в хрящі, який вистилає кістки суглобу, порушується обмін речовин, він зношується частково у вигляді «острівків», внаслідок чого в місцях, де хрящ стає тоншим, навантаження зміщується вже на кістку. В результаті таких змін кістка також розростається острівками та формує остеофіти, які травмують розміщені поряд та навпроти ділянки суглобового хряща. Внаслідок пошкодження хряща, суглоб деформується, а зв’язки та м’язи, які намагаються повернути його в нормальне положення, з однієї сторони спазмуюються, з іншої – перерозтягуються, що потребує лікування зв’язок та розриву мязів.

Основні симптоми:

Необхідно знати ранні ознаки артрозу. Для артрозу гомілково-ступневого суглобу характерні болі в ураженому суглобі, які можуть виникати в спокої, в ранні години, посилюватись при навантаженні, характерними є: хруст, клацання в суглобі, скутість суглобу, швидка втомлюваність при ходьбі внаслідок болю, внаслідок слабкості м’язів та зв’язок може виникати звичний підвивих суглобу, візуальна деформація суглобу.

Симптоми артрозу гомілково-ступневого суглобу розвиваються поступово, тому дегенеративно-дистрофічний процес в суглобі поділяють на декілька стадій:

  1. На початку симптомів немає, але згодом з’являється втомлюваність в ногах при звичних раніше фізичних навантаженнях, в тому числі при ходьбі на високих підборах. Дискомфорт змінюється на біль в суглобі, який проявляється при рухах стопою, і зникає в спокої чи при фіксації суглобу бинтами чи ортезами, при цьому хрусту чи інших патологічних ознак при рухах в суглобі немає.
  2. Біль в суглобі виникає вже при менших навантаженнях. Для усунення болю необхідний більш тривалий відпочинок. Біль може виникати і в нічний час, що часто є причиною пробудження. Зранку гомілково-ступневий суглоб певний час не функціонує в повному об’ємі. Також суглоб може реагувати на погодні умови.
  3. Це крайній ступінь дегенеративного процесу в суглобі. Суглоб після ночі довго треба розробляти до появи мінімального об’єму рухів. При роботі суглобу в ньому визначаються хруст та клацання, сильний біль при рухах гомілково-ступневого суглобу, який не проходить після відпочинку та потребує прийом знеболюючих засобів.

Лікування артрозу гомілково-ступневого суглобу

При артрозі гомілково-ступневого суглобу застосовують в центрі травматології консервативну терапію та хірургічне лікування, вибір якого залежить від стадії захворювання.

Консервативне лікування, до якої належить медикаментозна терапія, проводиться в комплексі з фізіотерапією та ЛФК під наглядом лікаря травматолога:

1) знеболюючі засоби та протизапальні засоби: «Диклофенак», «Індометацин», «Німесулід». Якщо на першій стадії артрозу препарати можна застосовувати у вигляді мазей чи гелів, то вже на другій стадії необхідно приймати у вигляді ін’єкцій або таблетованих форм.

2) хондропротектори: «Дона», «Структум», «Артра». Дія цих препаратів направлена на підтримку структурної цілісності залишків хряща. Призначаються ці засоби тільки на 1-2 стадіях захворювання щонайменше на півроку.

3) для покращення кровопостачання суглобу призначають судинні засоби: «Нікотинова кислота», «Трентал».

4) для усунення болю та запалення внутрішньосуглобово можна вводити гормональні засоби (Дипроспан).

5) високу ефективність мають препарати гіалуронової кислоти – аналоги природньої внутрішньосуглобової рідини суглобу.

Внутрішньосуглобове введення препаратів

 

ЛФК

Комплекс вправ призначається індивідуально, в залежності від стадії процесу та індивідуальних особливостей щодо навантаження. Під час тренувань пацієнт може відмічати незначний дискомфорт, але болю не повинно бути.

ЛФК та фізіотерапія гомілково-ступневого суглобу

Фізіотерапія

Застосовуюють такі види процедур: магнітотерапія, іонофорез, лазеротерапія, діадинамотерапія, теплові процедури, масаж.

Хірургічне лікування

Виконують такі види хірургічних втручань:

Артроскопія – введення в порожнину суглобу спеціального ендоскопічного інструмента, за допомогою якого видаляються кісткові нарости або некротизований хрящ. Поверхні прилеглих кісток вирівнюються.

  • Артродез – це створення штучного з’єднання між прилеглими поверхнями гомілково-ступневого суглобу (запирання суглобу).
  • Заміщення пошкодженого суглобу ендопротезом.