Головна > Блог > Травматологія > Асептичний некроз таранної кістки

 

Таранна кістка – це одна з кісток стопи, яка формує нижній відділ гомілково-ступневого суглобу. Основною її функцією є передача маси тіла на поверхню стопи: ладєвидну, п’яткову та кубовидну кістки. Таранну кістку можна поділити на три частини: блок, головку та задній відросток. Таранна кістка покрита суглобовим хрящем.

Асептичний некроз («аваскулярний остеонекроз») – тяжке дегенеративно-дистрофічне захворювання суглобів, яке супроводжується процесом змертвіння тканин. Такий некроз називають ще ішемічним, бо він був викликаний через недостатність кровопостачання. А так як змертвіння проходить за участю мікроорганізмів, то використовується термін «асептичний». Вогнищевий інфаркт кістки може бути вторинним або ідіопатичним, так як виникає по невстановленій причині. Частіше всього дана патологія розвивається при переломі таранної кістки, яка розміщена між великогомілковою та п’ятковою кістками стопи.

Асептичний некроз таранної кістки (фрагмент хряща, який відділився)

Причини

Приблизно у 25% хворих точно встановити причину асептичного некрозу таранної кістки не вдається. А із виявлених причин називають наступні:

  • зловживання алкогольними напоями;
  • тривалий прийом деяких гормональних препаратів (преднізолон, метипред та інші);
  • різні травми гомілково-ступневого суглобу;
  • схильність до різких перепадів тиску (наприклад, у драйверів);
  • надмірні перенавантаження на суглоб (фізичні навантаження та зайва вага);
  • деякі види медичних процедур (хіміотерапія, променева терапія, діаліз, трансплантація органів).

Зараз вже встановлено, що тільки сукупність декількох причин може викликати це захворювання. Збільшують ризик розвитку остеонекрозу такі хронічні хвороби, як діабет, хвороба Гоше, системний червоний вовчак, серповидно-клітинна анемія. Некроз може виникати на фоні сильного нервового перенапруження.

Стадії асептичного некрозу таранної кістки

Симптоми захворювання

Біль, кульгавість, а з часом і порушення функції в суглобі (обмеження рухів) дозволяє запідозрити наявність остеонекрозу. Посилення болю при асептичному некрозі проходить поступово, але більшість пацієнтів добре пам’ятають, коли з’явились симптоми вперше.

Діагностика

Для виявлення асептичного некрозу та встановлення стадії захворювання застосовують різні методи:

  • рентгенографію суглобів;
  • комп’ютерна томографія;
  • МРТ та інше;

Але рентгенологічні обстеження на ранніх стадіях остеонекрозу не дозволять виявити ніякої патології. Саме тому обов’язковим вважають проведення магнітно-резонансної або комп’ютерної томографії, які дозволяють виявити цю хворобу з високою точністю на будь-якій стадії.

МРТ та рентгенограма при асептичному некрозі таранної кістки

Лікування

Методи лікування асептичного некрозу розподіляють на консервативні та хірургічні. За допомогою консервативного лікування можливо сповільнити прогресування захворювання, що включає:

  • зняття болю та зменшення запалення за допомогою прийому нестероїдних протизапальних препаратів та кортикостероїдів;
  • застосування судинорозширюючих препаратів для ліквідації застою кровообігу та препаратів, які стимулюють відновлення кісткової тканини, а також препаратів для реперфузії зони некрозу;
  • призначення лікувальної фізкультури та масажу для посилення скоротливої функції м’язів;
  • застосування різних фізіотерапевтичних процедур, ударно-хвильової терапії;
  • використання ортопедичних устілок для нормального розподілення навантаження на стопу.

На жаль, зупинити розвиток остеонекрозу, навіть виявленого на ранніх стадіях, неможливо. Сьогодні не існує лікарських препаратів та медичних приборів, які здатні позитивно впливати на перебіг захворювання. Операція є єдиним способом значно полегшити стан хворого.

При ураженні таранної кістки проводять наступні види операцій:

  • Хондропластика (заміщення ураженої ділянки фрагментом, який взято зі стегнової кістки або штучними матеріалами).
  • Тунелізація (просвердлювання ураженої ділянки).
  • В запущених випадках може виконуватись операція видалення таранної кістки.
  • Рішення про необхідність проведення операції приймає лікуючий лікар за згодою пацієнта.
  • Важливо не терпіти біль, а своєчасно звертатись до лікаря. І тоді буде можливість швидко відновити функціональну активність суглобу.