Головна > Блог > Травматологія > Хвороба Кеніга

Хвороба Кеніга або розсікаючий остеохондрит – це захворювання, при якому ділянка хряща, який покриває кістки поступово відшаровується і може навіть повністю відділитись від кістки. Якщо ділянка хряща відділяється від кістки, то він стає вільно переміщатись по колінному суглобу та заважає рухам.

Найбільш часте захворювання зустрічається у молодих людей (від 18 до 35 років), особливо у спортсменів, які займаються активними видами спорту. Локалізація процесу частіше відмічається в ділянках, які мають найбільше функціональне навантаження, зокрема внутрішній надвиросток стегнової кістки.

Тривале перенавантаження та повторювальної мікротравматизації надвиростків стегнової кістки ведуть до відносної недостатності кровообігу, порушенню кісткової структури з подальшим утворенням вогнища асептичного некрозу (руйнування кістки та хряща). В подальшому можливо відділення ділянки суглобового хряща з субхондральною кісткою – утворення вільного кістково-хрящового тіла та дефекту суглобової поверхні.

Кістково-хрящовий дефект колінного суглобу при хворобі Кеніга

Захворювання має стадійність, поступово прогресує і, якщо вчасно не буде проведено лікування, ділянка некротизованого субхондрального шару і хряща, який його покриває, відділиться і з’явиться вільне внутрішньосуглобове тіло, а на місці фрагмента, який відірвався, утвориться ділянка «голої» кістки.

Виділяють чотири стадії захворювання. При початковій стадії захворювання хрящ в місці ураження стає більш м’яким, але не має чітких меж.  Друга стадія характеризується появою чітких меж пошкодження хряща, але хрящ залишається нерухомим. На третій стадії фрагмент хряща вже зміщається на декілька міліметрів відносно підлеглої кістки, але залишається зв’язаний з ним, тоді як при четвертій стадії захворювання фрагмент хряща і субхондральної кістки відшаровується та починає вільно переміщатись в порожнину суглобу.

Стадії хвороби Кеніга

Починається хвороба Кеніга з незначного дискомфорту, ниючого болю в колінному суглобі, який посилюється при фізичному навантаженні. Якщо захворювання протікає тривало, то кульгавість призводить до зниження амплітуди рухів в колінному суглобі та атрофії чотирьохголового м’язу стегна (стегно стає більш худим). Для діагностики захворювання на цій стадії необхідно детальний анамнез анамнестичних, клінічних, рентгенологічних та МРТ даних, так як немає специфічних симптомів.

На першій стадії хвороби Кеніга на рентгенограмах ніяких значних проявів не виявляється. Іноді можна побачити так звані ознаки «компресійного пошкодження». Вже на другій стадії захворювання з’являється сам кістковий фрагмент, однак його межі виражені не по всій окружності – він залишається щільно зв’язаний з кісткою. На третій стадії захворювання рентгенограми показують кістковий фрагмент, який має чіткі межі по всій окружності, але сам фрагмент розташований  на своєму місці, так як він утримується за рахунок хрящового шару. І на четвертій стадії захворювання фрагмент мігрує, а на його місці залишається «дірка». Для виключення пошкодження менісків та інших м’яких тканин, а також для кращої візуалізації вогнища застосовується МРТ.

Рання діагностування може своєчасно знизити навантаження, розпочати консервативне лікування та зупинити прогресування захворювання у молодих пацієнтів.

Лікування хвороби Кеніга залежить від віку пацієнта та стадії захворювання. У молодих пацієнтів з незакритими зонами росту (звичайно молодше 20 років) досить часто консервативне лікування є успішним. Його принцип полягає у тому, щоб дати спокій суглобу, що призведе до регресу захворювання.

У випадку прогресування захворювання та відторгнення кістково-хрящового фрагменту клінічна картина стає яскравою. При посиленні больового синдрому призначається періодичні блокади суглобу. Консервативне лікування на цій стадії є неефективним.

Основною метою лікування хвороби Кеніга є відновлення конгруентності суглобових поверхонь та покращення харчування субхондральної кістки в зоні дефекту, що призводить до зменшення больового синдрому та є профілактикою розвитку остеоартрозу. Спосіб хірургічного втручання визначається стадією захворювання. Існує два методи: фіксувати фрагмент на те ж саме місце або ж видалити його, а в тому місці звідки він відділився, виконати хондропластику та спробувати відновити хрящ. До хондропластики відноситься: тунелізація, мозаїчна хондропластика, надкісткові трансплантати.

Мозаїчна хондропластика дефекту надвиростку колінного суглобу хвороби Кеніга

Основне ускладнення хвороби Кеніга – артроз колінного суглобу. Вірогідність розвитку артрозу колінного суглобу залежить від локалізації хвороби Кеніга, розмірів фрагменту, успішності, своєчасності та адекватності проводимого лікування. Однак артроз може розвиватись не дивлячись на адекватне та своєчасне лікування. В залежності від розмірів та локалізації пошкодження артроз колінного суглобу виникає в 5-40 % випадків.