Головна > Блог > Травматологія > Кінезіотейпування

Кінезіотейпування – це сучасний метод реабілітації хворих у лікуванні захворювань опорно-рухового апарату та реабілітації після операції. Метод вперше було розроблено американським реабілітологом японського походження Kenzo Kase в 1973 році, а згодом почав активно застосовуватися по всьому світу. Літні олімпійські ігри в Пекіні в 2008 році стали дебютом кінезіотейпування, коли багато олімпійських чемпіонів стали виходити в темпах. Після спостереження позитивних результатів в центрах реабілітації метод став популярний і в країнах СНГ.

В Україні активно застосовуються програми реабілітації з 2016 року в різних напрямках, зокрема, спортивна медицина, педіатрія, травматологія, нейрохірургія, акушерство та гінекологія.

Кінезіотейпування – (kinesio- рух, tape- стрічка) – це метод, при якому наклеюють еластичні стрічки на бавовняній основі на різні ділянки тіла з профілактичною та лікувальною метою, який забезпечує постійну підтримку м’язів та сухожиль, та в свою чергу веде до зменшення болю та запалення. Особливістю кінезіотейпу у порівнянні зі звичайними стрічками є те, що вони є рухомими, з натурального матеріалу, який пропускає повітря та може перебувати на тілі до 14 діб.

Ця система реабілітації вважається новою, але вже позитивно зарекомендувала себе у галузі спортивної медицини та реабілітації після переломів, в післяопераційному періоді.

Яка дія тейпів?

Суть роботи методу полягає в тому, що на місце ушкодження реабілітолог накладає еластичну стрічку, яка складається з бавовняної основи, акрилу та гіпоалергенного клейкого гелю, який під температурою тіла починає активізуватись. Тейп накладається особливим способом, для цього необхідно мати спеціальні навики та знання в цій сфері. За рахунок близького прилягання до шкіри, натяг темпу практично аналогічне фізіологічному натягу шкіри людини. Таким чином, зменшується навантаження на м’язи чи зв’язковий апарат за рахунок зменшення навантаження на необхідній ділянці чи сегмента тіла. Тейпи несуть на собі частину навантаження, яка розвантажує тим самим ушкоджену ділянку. Також тейпи покращують кровообіг та лімфодренаж в патологічній ділянці за рахунок зняття напруги, припіднімаючи шкіру, вони дозволяють вільно переміщатись рідині під нею, що покращує регенерацію та відновлення тканин. Стрічка накладається векторним способом, що моделює руховий паттерн.

Які ефекти дає тейпування?

  • полегшує рух в м’язах та суглобах;
  • має знеболюючий ефект, купує біль на спінальному та супраспінальному рівні;
  • протизапальний;
  • лімфодренажний;
  • стабілізація суглобів;
  • регуляція вісцеральних порушень;
  • прискорення загоєння ран;
  • швидке розсмоктування гематом;
  • покращення м’язової функції (розслаблення/тонізація);
  • покращення мікроциркуляції;
  • зміна рухового стереотипу;
  • зменшується гіпертонус мязів, зменшується їх перенапруження та повертається нейтральне їх положення;
  • стимулює нервові закінчення;
  • зменшення навантаження на суглоби під час тренування.

В MedClinic кінезіотейпування проводять висококваліфіковані реабілітологи. В сфері реабілітації пацієнтів тейпування починається в комплексі з іншими методами фізіореабілітації для досягнення кращого ефекту.

Показання для кінезіотейпування:

  • розтягнення зв’язок;
  • м’язовий біль;
  • постійний головний біль по типу мігрені;
  • біль в шийному відділі хребта;
  • після спортивних травм та в період реабілітації;
  • схильність до набряків;
  • епікондиліт;
  • плантарний фасції (п’яткова шпора);
  • підвивих наколінника, біль в колінному суглобі, хондромаляція.
  • біль в поперековій ділянці;
  • надрив та повний розрив зв’язок;
  • профілактика формування грубих колоїдних рубців після операції;
  • травми та захворювання хребта.

Як правильно носити тейп?

Дія темпу починається відразу після його наклеювання реабілітологом та продовжується цілодобово. Протягом цього часу тейп не потрібно знімати чи переклеювати. Він швидко висихає після водних процедур, не потребує переклеювання, щільно прилягає до шкіри та не приносить дискомфорт на відміну від класичного тейпування у вигляді бинтів, які носять виключно фіксуючу функцію. Процедура вважається максимально безпечною, але є ряд протипоказань для виконання кінезіотейпування.

Протипоказання до кінезіотейпування:

  • індивідуальна непереносимість матеріалів та алергічна реакція на бавовну чи акрил;
  • інфекційні захворювання шкіри;
  • гнійно-запальні захворювання шкіри;
  • захворювання серцево-судинної системи тяжкого ступеня;
  • захворювання видільної системи;
  • цукровий діабет в стадії декомпенсації;
  • тромбоз глибоких вен нижніх кінцівок.

Метод накладання тейпу

В центрі реабілітації в класичних техніках накладання тейпів перед накладанням необхідно добре натягнути шкіру в місці накладання, після чого наклеїти сам тейп на очищену та висушену шкіру та розтерти декількома рухами для активізації гелю. Тейп накладається за 30 хвилин до запланованих активних фізичних вправ. Існує 4 основних форм тейпів (I, Y,X та  лімфотейпи). Всі програми реабілітації використовуються для досягнення різних ефектів та при різних патологіях.