Головна > Блог > Травматологія > ЛФК при артрозі кульшових суглобів

 

Діагноз артрозу кульшових суглобів завдає пацієнту сильних больових відчуттів, сковує рухи, обмежує рухи, має досить несприятливий прогноз, якщо вчасно його не діагностувати.

Основними завданнями лікувальної фізкультури центрі травматології є зниження больових відчуттів, зміцнення зв’язок і м’язів, підвищення стабільності хряща, і зменшення руйнування в суглобі.

Важливим елементом ЛФК є регулярність і комплексність занять. Після багатьох повторювань однотипних рухів в організмі активується компенсаторний механізм – з поступовим відновленням функціональності суглоба.

Протипоказання для заняття ЛФК

Артроз  2 або 3 ступеня не є перешкодою для помірної або дозованої фізичної активності. Заборонено займатися гімнастикою, якщо є:

  • підвищений тиск;
  • важкі серцево-судині патології;
  • пахова грижа;
  • підвищення температури тіла;
  • загострення внутрішніх хвороб;
  • хірургічні втручання протягом останнього місяця;
  • загострення артрозу;
  • критичні дні у жінок.

Правила виконання гімнастики

Початкове навантаження залежить від стану пацієнта. При лікуванні артроза 1 або 2 ступеня, пацієнт може вільно пересуватися, краще віддати перевагу активним вправам – сидячи або стоячи. У важких випадках – лежачи. Навантаження регулюється шляхом збільшення повторів – до збереження комфортного стану.

При виникненні болю, вправу необхідно припинити. Дихання під час фізкультури повинно бути рівним і вільним. Після кожної вправи необхідно підняти руки вверх (вдих) і повільно опустити вниз (видих). Це допомагає рівно дихати.

В гімнастику включають статичні та динамічні вправи. Людина самостійно визначає амплітуду, збільшуючи її до появи больового синдрому. Це і є тим порогом, перевищувати який не потрібно.

 

Рекомендація. Гімнастику бажано поєднувати з самомасажем м’язів стегна і сідничних м’язів. Для цього можна використовувати спеціальні масажери, наявні у вільному продажу по рекомендації лікаря-травматолога.

Вправи при артрозі кульшового суглоба

І. П. (вихідне положення) – лежачи на підлозі, на животі. Руки розташувати вздовж тулуба, ноги прямі. Повільно підіймати ноги по черзі вверх, утримуючи їх в максимальному положенні протягом 10-20 секунд. Ці вправи створюють достатньо велике навантаження на стегна та сідниці, тому багато виконувати не потрібно.

Ще один варіант виконання даної вправи – зігнути одну ногу в коліні, залишивши іншу – рівною, і фіксувати таке положення тіла на 15 секунд.

І. П. Лежачи на боку. Зігнути одну в коліні, а іншу залишити рівною, підіймати вверх і затримувати в такому положенні на декілька секунд, поки не з’являться больові відчуття. Потім повторити для іншої ноги.

І. П. Сидячи на рівній поверхні, наприклад на коврику. Випрямити ноги вперед і спробувати дотягнутися до пальців ніг рівномірно, в декілька підходів, щоб не пошкодити м’язи різкими рухами.

І. П. Оптимальна рухова активність при коксартрозі – помірна хода. Може здаватися, що вона завдає велике навантаження на кульшовий суглоб, однак повне знерухомлення приведе до остаточної втрати суглобом синовіальної рідини і рухливості, а з часом і до інвалідності. Хода в повільному темпі посилює кровопостачання і підвищує тонус.

Не рекомендовано робити дану вправу людям з високим тиском, та людям після 40 років.