Головна > Блог > Нейрохірургія > Синдром кубітального каналу

Синдром кубітального каналу – це пошкодження ліктьового нерву в ліктьовому суглобі. Здавлення нерву призводить до появи вираженого болю, неможливості виконувати згинальні рухи в ділянці ліктя. Синдром кубітального каналу спричиняє біль подібний до відчуття удару в ліктьовому суглобі.

Чому виникає біль?

Пошкодження нерву в ліктьовому суглобі виникає по наступним причинам:

  • дегенеративні патологічні процеси в ліктьовому суглобі;
  • тривале виконання монотонних рухів в ліктьовому суглобі;
  • травматичне пошкодження;
  • професійне заняття спортом;
  • особливості трудової діяльності (синдром кубітального каналу часто виникає у водіїв, людей, що працюють за столом).

Клінічна картина

            Симптоми синдрому кубітального каналу мають наступні прояви:

  • оніміння в ліктьовому суглобі, що поширюється на всю верхню кінцівку нижче, а саме зап’ястя, мізинець.
  • біль при рухах у ліктьовому суглобі;
  • скутість рухів;
  • слабкість м’язів в/кінцівки;
  • посилення ознак під час сну, коли ліктьовий суглоб тривалий час знаходиться в нерухомому стані;
  • труднощі з виконанням простих побутових рухів – підняти чашку, взяти сумку.

Локалізація болю при здавленні ліктьового нерва.

Діагностичні обстеження

Симптоми синдрому кубітального каналу неспецифічні, а тому для діагностики потрібно пройти повний медичний огляд. Методи діагностики:

  • огляд пацієнта;
  • збір та вивчення повного анамнезу;
  • електронейроміографія;
  • рентгенографія (для виключення перелома);
  • магнітно-резонансна томографія (проводиться по необхідності).

Лікування синдрому кубітального каналу необхідно починати з того моменту, як після  першої появи болю  в ділянці ліктя пройшло 14 днів, а біль та оніміння у в/кінцівці досі залишається. При своєчасній діагностиці синдрому кубітального каналу проводиться медикаментозне лікування. Пацієнту призначають лікарські засоби, що зменшують інтенсивність болю в ділянці ліктя, зменшують запалення. Для швидкого відновлення рухових функцій необхідно пройти курс фізіотерапевтичного лікування та масаж.

Щоб біль не турбував під час сну, рекомендується фіксувати ліктьовий суглоб спеціальною пластиковою шиною або підкладати подушку.

На період лікування синдрому кубітального каналу необхідно обмежити навантаження на ділянку ліктя, а по можливості, зовсім іммобілізувати суглоб.

При відсутності позитивної динаміки від медикаментозного лікування  та фізіотерапевтичного лікування показане хірургічне лікування.

Метою хірургічного втручання є звільнити від здавлення пошкоджений нерв в ліктьовому суглобі.  Застосовують два способи:

  1. Метод транспозиції нерва – формування обхідного кубітального каналу, по якому буде проведено нерв в ліктьовому суглобі.
  2. Видалення ліктьового надвиростка – звільнення здавленого нерву. Видалення надвиростка – це процедура нескладна та передопераційної підготовки проводити не потрібно. Після операції пацієнт може відразу повертатись додому, перебування в умовах стаціонару не потребується.

Операції проводяться з використанням місцевої анестезії, але у певних випадках може виконуватись і під загальним знеболенням.

Проводиться хірургічне втручання в амбулаторних умовах. Після хірургічного лікування необхідно в обов’язковому порядку пройти курс реабілітації. Призначається фізіотерапевтичне лікування, направлене на найскоріше відновлення ліктьового суглобу.