Головна > Блог > Алгологія > П’яточна шпора

П’яточна шпора (плантарний фасциїт) – захворювання, основним симптомом є біль в ділянці п’ятки. Причиною цієї патології являється дегенеративно-запальний процес в плантарній (підошвенній) фасції чи, рідше, безпосередньою травмою кістковим наростом м’яких тканин. Місце кріплення підошвової фасції є п’ятковий бугор, який переносить значне навантаження в вертикальному положенні, внаслідок чого виникають мікророзриви, які в нормальних умовах швидко регенерують.

Іноді внаслідок частої травматизації виникає хронічне асептичне (неінфекційне) запалення та формується кісткові нарости, які зазвичай називають пяточною шпорою.

Ззовні п’яточна шпора схожа на «шипи». Частіше зустрічається у жінок у віці після 40 років, але можлива її поява в будь-якому віці.

Причини та провокуючі фактори появи пяточної шпори:

  • надлишкова вага;
  • високі підбори;
  • надмірний механічний тиск на стопу (у професійних спортсменів);
  • аномалії будови та розвитку кісток стопи;
  • подагри;
  • наявність артриту;
  • артроз;
  • травми стопи;
  • порушення кровообігу в нижніх кінцівках;
  • цукровий діабет.

 

Клінічні прояви

Симптоми пяточної шпори проявляються практично відразу при прогресуванні патологічного процесу в стопі.

Основні ознаки захворювання:

  • біль в стопі, пізніше набуває постійного характеру;
  • посилення больового симптомів під час навантаження на стопу (біг, стрибки);
  • біль гострий, ріжучий;
  • відчуття печії в ділянці стопи;
  • зменшення болю вдень та посилення зранку після пробудження та ввечері;
  • погіршення загального стану;
  • порушення обміну кальцію;
  • зміна ходи;
  • утруднення та біль при ходьбі;

Діагностика

Ознаки захворювання є специфічними. Для встановлення діагнозу достатньо провести огляд пацієнта та вивчити анамнез. Додаткові методи дослідження:

  • рентгенографія;
  • МРТ;
  • УЗД (з метою динамічного спостереження під час лікування);

 

Методи терапії

Методики лікування підбираються індивідуально, в залежності від стадії прогресування захворювання, проявів клінічної картини та фізіологічних особливостей:

  • вправи лікувальної фізкультури;
  • носіння ортезів;
  • використання ортопедичних устілок;
  • лазерна терапія;
  • введення глюкокортикоїдів;
  • ультразвук;
  • кріодеструкція;
  • рентгенотерапія;
  • хірургічне лікування.

 

Незалежно від того, який метод  лікування буде вибраний, пацієнту необхідно обмежити ступінь навантаження на п’яту.

Для консервативного лікування призначається місцево (Диклофенак, Ібупрофен), фізіопроцедури, ультразвукова, лазерна, ударно-хвильова терапія.

Серед недоліків консервативної терапії є довготривале лікування, необхідність прийому знеболюючих препаратів протягом тривалого часу, відсутність гарантії стійкого результату, дискомфорт та обмеження під час терапії. Наприклад, ортези жорстко фіксують стопу під кутом до гомілки і в нічний час погіршують якість відпочинку та сну.

Щоб полегшити загальний стан пацієнта, при відсутності позитивного ефекту від консервативної терапії, проводиться блокада. Однак має тимчасовий ефект від консервативної терапії, так як знімає запалення, але не впливає на причину захворювання.

Якщо медикаментозне лікування не дало ефекту, то призначають малоінвазивні методи лікування шпори.

В медичному центрі «Медклінік» використовують сучасний нехірургічний метод лікування даної патології – радіочастотна обробка місця кріплення підошвенної фасції високочастотними імпульсами.

Переваги радіочастотного методу лікування:

  • виконується амбулаторно;
  • знеболення: місцева анестезія;
  • стійкий позитивний результат за одну процедуру;
  • мінімальний ризик побічної дії та ускладнень;
  • тривалість процедури – 10-15 хвилин;
  • альтернативне лікування хірургічному.

 

Крайньою мірою є висічення п’яткової шпори відкритим чи ендоскопічним щляхом. Проводиться операція  тільки тоді, коли після попередніх консервативних заходів не отримано покращення стану пацієнта та зменшення больового синдрому.

Для покрашення стану пацієнта під час лікування пацієнту необхідно дотримуватись профілактичних заходів – носити зручне взуття з ортопедичними устілками, максимально обмежити навантаження на п’яту та відмовитись від активних занять спортом.