Головна > Блог > Травматологія > Вивих суглоба

Вивих суглоба – зміщення кісткових частин суглоба.  Вивих відбувається при травмах суглоба і через розвиток дегенеративних процесів – артриту або артрозу. Зсув кісток суглоба під час травмування відбувається різко через механічний вплив.  Існує поняття вродженого вивиху суглоба, який виникає у плода під час його розвитку в утробі матері.  Даний вид патології буде все життя періодично виявлятися у людини.

Вивих суглоба має різну ступінь тяжкості.  Найбільш важким з видів є травма суглоба з розривом капсули, пошкодженням зв’язок, кровоносних судин і корінців нервових закінчень.  Вивих плечового, ліктьового і колінного суглобів – травми, властиві спортсменам, які займаються контактними видами спорту (у них найчастіше діагностується вивих гомілковостопного суглоба), але часто зустрічаються і побутові випадки травмування.

Основні симптоми вивиху суглоба – тимчасове знерухомлення пошкодженої кінцівки і сильний біль, який посилюється при спробах будь-якого руху.

Ознаки вивиху суглоба

При вивиху симптоми зміщення кісткових частин суглоба виникають відразу, їх інтенсивність залежить від тяжкості травми і того, який саме суглоб був травмований.  Вивих кульшового суглоба характеризується не тільки больовим синдромом, а й зміною ходи пацієнта.

Вивих колінного суглоба вродженого характеру супроводжується сильним болем, порушенням ходи, запаленням суглобової сумки.

Вивих ліктьового суглоба проявляється сильним набряком в місці ураження, болем і неможливістю рухати кінцівкою.

Клінічні прояви вивиху суглоба:

  • біль;
  • почервоніння;
  • сильний набряк;
  • деформація суглоба, втрата чутливості (якщо при вивиху сталося пошкодження нервового закінчення);
  • підвищення температури тіла;
  • гарячка.

 Лікувальні заходи

Діагностика вивиху суглоба проводиться шляхом огляду пацієнта і пальпації пошкодженої ділянки.  Для підтвердження первинного діагнозу проводиться додаткове медичне обстеження – рентгенографія.

 Лікування вивиху суглоба – це вправлення суглоба на місце.  Зробити це може тільки лікар травматолог, самостійно вправляти категорично заборонено!

Залежно від ступеня тяжкості вивиху вправлення проводиться з використанням місцевого або загального наркозу, так як процедура ця дуже болісна. Коли суглоб стає на своє фізіологічне розташування, відмічається клацання.

Після вправляння вивиху пацієнту необхідно пройти реабілітаційний курс, який включає в себе проходження фізіотерапевтичних процедур.  Основне завдання реабілітаційного періоду – відновити рухливість суглоба і попередити розвиток запальних і дегенеративних процесів.

Щоб суглоб повністю відновив свою колишню функціональність, потрібно 30-40 днів.  Під час відновного періоду пацієнту необхідно обмежити рух пошкодженим суглобом і обмежувати фізичне навантаження.

Якщо вивих суглоба був спровокований розвитком дегенеративних процесів опорно-рухового апарату, їх необхідно також лікувати в обов’язковому порядку, щоб запобігти рецидиву.

При вивихах вродженої форми лікування необхідно починати якомога раніше – чим молодша буде дитина, тим швидше і легше буде реабілітаційний період.  При вивихах важкого ступеня тяжкості, що супроводжуються пошкодженням кровоносних судин і нервових закінчень, може знадобитися проведення хірургічної операції.

Повертатися до фізичної активності після вивиху суглоба можна не раніше, ніж через 1,5 місяці, інтенсивність фізичного навантаження повинна збільшуватися поступово, в іншому випадку, суглоб може знову бути травмований.