MedClinic > Блог > Нейрохірургія > Внутрішньомозкова гематома

Внутрішньомозкова гематома виникає внаслідок крововиливу в тканину головного мозку.

Більшість людей недооцінюють серйозність можливих наслідків та вважають, що видалення внутрішньомозкової гематоми не є обов’язковим, але ж це може стати причиною розвитку незворотних патологічних змін в головному мозку, які в свою чергу можуть призвести до порушення роботи всього організму (посттравматичний органічний розлад, гідроцефалія, посттравматична епілепсія та інше).

Внутрішньомозкова гематома супроводжується розривом кровоносної судини, а кров, яка витікає, але при цьому немає виходу назовні, починає збиратись в тканині головного мозку.

Симптоматична картина

В залежності від ступеня тяжкості травми, симптоми гематоми можуть з’явитись через декілька годин чи навіть місяців (так званий світлий проміжок). Основні прояви патології:

  1. Загальномозкові симптоми:
  • головний біль;
  • головокружіння;
  • нудота, блювання;
  • загальна слабкість, сонливість;
  • затьмарена свідомість;
  1. Вогнищеві симптоми:
  • порушення мови;
  • зниження гостроти зору, слуху;
  • відсутність рухів в кінцівках та інше;

Фактори виникнення патології

Основна причина появи гематоми головного мозку – черепно-мозкова травма різного ступеня тяжкості. Також існує ряд факторів, які можуть провокувати розрив стінок кровоносних судин з подальшим крововиливом та формуванням гематоми, а саме:

  • новоутворення головного мозку;
  • артеріальна гіпертензія;
  • артеріо-венозні мальформації;
  • аневризми судин;
  • хвороби кровоносної системи.

Діагностика та лікування

Внутрішньомозкові гематоми не завжди можна легко та швидко діагностувати, особливо, якщо її перебіг в хронічній формі. Це пов’язано з тим, що специфічні ознаки відсутні, а головний біль, зміни свідомості, порушення неврологічного характеру – симптоми, які притаманні багатьом захворюванням.

Для діагностики гематом необхідно пройти ряд медичних аналізів та обстежень, зокрема КТ та МРТ. Ці методи дають змогу отримати повну картину  про стан гематоми, її місце розташування, розміри та визначають патологічні процеси, які почалися в організмі внаслідок здавлення тканин мозку пухлиною.

Для лікування внутрішньомозкової гематомихірургічне лікування вважається найбільш ефективним. Для видалення кров’яних згортків використовують як малоінвазивні методики, так і повноцінні хірургічні втручання в залежності від розміру гематоми та ризику можливих ускладнень.

Медикаментозне лікування внутрішньомозкових гематом практично не застосовується через неефективність та ризик стрімкого росту набряку мозку. Винятком є гематоми вкрай невеликих розмірів, які не здавлюють м’які тканини. Але вони потребують постійного спостереження, та при незначних ознаках погіршення загального стану пацієнта призначається операція.

Серед методів видалення внутрішньочерепних гематом  виділяють: трепанацію черепа та малоінвазивну методику накладення отвору фрезового типу.

Трепанація – це операція, при якій необхідно відкриття черепа з подальшим видаленням кров’яних згустків, санацією рани та відновленням цілісності кісток черепа.

Якщо людина отримала важку травму, яка призвела до роздроблення кісток черепа, деформована ділянка після видалення гематоми перекривається клаптем з титанової пластини або сітки – краніопластика.

Трепанацію застосовують в екстрених випадках, коли наявність гематоми може стати причиною летального наслідку протягом короткого проміжку часу або якщо згорток крові дуже великий. Після видалення гематоми пацієнту призначаються медичні засоби для зменшення набряку мозку –  кортикостероїди та діуретики.